1) Чому на четвертому році війни українська армія не має сучасного озброєння?
Наприклад, ПТУР “Стугна” – зброя власного виробництва, яка за своїми характеристиками майже не поступається американському “Джавеліну” і спроможна знищити ворожий танк на відстані 5км, чомусь відсутня в державному оборонному замовленні; Сообщает http://ukr-biz.com.ua/
2) Чому досі не збудовано завод з виробництва боєприпасів, бо ж єдиний, що був в Україні, лишився в окупованому Луганську? Калібри 5,45мм, 12,7мм, ВОГ-25 у дефіциті або ж взагалі відсутні; те саме стосується артилерійських і танкових боєприпасів;
3) Чому під час війни військовими заводами керують раніше судимі за корупцію чиновники? Наприклад, Житомирський бронетанковий завод очолює пан #Мосін, який до того очолював тролейбусне депо у Херсоні, за розкрадання коштів з якого його і було засуджено.
Багато запитань, на які чомусь немає відповідей, хоча пан #Порошенко звісно міг би з легкістю нам усе пояснити.
Якби захотів. Хоча зрештою усе і так зрозуміло – один його син сидить депутатом у Верховній Раді, інший ще краще – у Лондоні, танцює хіп-хоп та рекламує державу-агресора. Якби вони вирішили йти на фронт, боронити нашу державу, звільняти Україну, то ставлення до потреб військових скоріш за все було б трохи іншим. А так маємо найбільший в історії держави оборонний бюджет і тотальну безкарну корупцію, яка цей самий бюджет ріже навпіл, бо ж “сліпий траст” нє дрємлєт. Війна завжди була найприбутковішим бізнесом у світі – куди там тому Рошену?
Правда ж, пане Президенте?..
0 коментарі:
Дописати коментар