Справа «Бізона» примудрилася викликати резонанс у суспільстві попри те, що ЗМІ воліють замовчувати справу й навіть попри те, що «Бізон» – не перший доброволець, якого засуджено до тюремного терміну. Сообщает http://ukr-biz.com.ua/
«Вголос» вирішив розібратися та скористався можливістю поспілкуватися із легендарним вояком, доки вирок не вступив у силу – а точніше – до рішення апеляційного суду. Апеляцію буде розглянуто у Миколаєві 29 червня. На підтримку побратима було запущено цілий флеш-моб #ЯїдуНаСуддоБізона, де активісти виставляють своє фото із Геннадієм та пишуть про свою мотивацію.
17 березня 2017 року Геннадій Дубров засуджений суддею Братського суду Миколаївської області Інною Скарницькою до 6 років позбавлення волі. У рішенні суду його звинувачують в «активній участі у масових заворушеннях», «опорі представникові влади», «заподіянні тілесних ушкоджень працівнику правоохоронних органів», «самовільному присвоєння владних повноважень», хуліганстві, спробі викрадення, злочині, скоєному групою осіб. Спробуємо розібрати цей пекельний клубок звинувачень.
Отже, 31 серпня 2015 року соціально активний громадянин, учасник руху захисту тварин, інтелектуал, кіборг – взяв участь у пікетуванні Верховної Ради з вимогою не вносити зміни до Конституції в частині надання тимчасово окупованим територіям особливого статусу. На думку Геннадія, надання фактичної федералізації (або навіть незалежності) ОРДЛО – означатиме капітуляцію України перед Путіним. «А який вояк погодиться на капітулацію, особливо коли вірить у перемогу?», - розповідає «Бізон» про те, чому прийшов на мітинг 31 серпня.
Трагіка полягає в тому, що конструктивну позицію опонентів «особливого статусу» затулив собою вибух гранати. Це сталося після закінчення акції протесту. За кілька хвилин після теракту – чи не всіх молодих учасників, що лишалися в радіусі кілометра біля Верховної Ради, правоохоронці (у тому числі й без розпізнавальних знаків та попереджувальних реплік) намагалися затримати. Яскравий приклад «затримання» у той день на вулиці Хрещатик та «розміщення» затриманих у багажнику легкового авто – на цьому відео.
Фото із затримання біля метро «Арсенальна» – затримують усіх, хто має камуфльовані елементи одягу.
Доказова база: раз, два – і справи нема?
Якщо повернутися до Дуброва, то звинувачення у організації та активній участі у масових заворушеннях (а також непокорі представнику правоохоронних органах) базується на 2 доказах. Відео, на якому в особу, схожу на Геннадія, прилітає пластикова пляшка. Особа викидає порожню пляшку назад.
«Коли я йшов до метро «Арсенальна», почув ззаду якийсь галас. Повернувшись, побачив групу осіб без розпізнавальних знаків, що бігли на мене, очевидно з наміром нанести удари. Це вже під час суду я дізнався, що це екс-беркутівці, що стали бійцями міліцейського підрозділу «Київ-1», – говорить Дубров, не заперечуючи, що відреагував на напад.
За словами Дуброва, відео, яке суд визнав єдиним візуальним доказом його провини (участі в масових заворушеннях, непокорі та нанесенні тілесних ушкоджень силовику), не проходило експертизи на автентичність. Так само воно не проходило експертизи на опізнання. Простіше кажучи, це відео невідомо з якої події, невідомо в якому місті, невідомо коли зняте. Звісно, невідомо, чи справді на ньому є людина, котру увʼязнюють на 6 років.
Ще одним доказом у справі «Бізона» є свідчення правоохоронця про те, що Дубров завдав йому фізичного болю порожньою пластиковою пляшкою. При цьому у матеріалах справи відсутній висновок судово-медичного експерта, що підтверджує ці слова.
«Справа 31 серпня взагалі багата на таких обвинувачуваних. У ній 4 місяці фігурували 4 осіб, що не були в час сутичок біля Верховної Ради або не вчиняли жодних протиправних дій. Є там і свідчення поліцейських та нацгвардійців, що передбачають наявність в одного з обвинувачених трьох рук. Є й інвалід, який мало не роздирає на шматки кремезного керівника управління Нацполіції. Є й священик, котрого теж звинувачують у бійці. У цій справі 64 потерпілих. Більшість не мають жодного підтвердження своїх тілесних ушкоджень – ані медичних, ані зафіксованих на відео. У нашій справі немає ні вбитих, ні поранених. Є намагання видати нашу участь у мітингу на захист Конституції за масові заворушення», – говорить найяскравіший звинувачений у справі захисників Конституції, керівник фракції ВО «Свобода» у Київраді Юрій Сиротюк.
Геннадій Дубров трактує процес по-своєму: «Це політичне замовлення. По справі 31 серпня потрібні вироки, щоби показати, що слідство і суди працюють. У зведеній справі захисників Конституції до вироку ще далеко – забагато обвинувачених, тому процес лише на початковому етапі й не відомо чи звідти зрушить. Тому в політичних цілях використовують виокремлені справи, такі як моя.
Зрештою, замовний не лише мій вирок. До 31 серпня суспільство підтримувало вояків у будь-яких ситуаціях. Після мітингу виокремилася велика категорія, яка вважає, що вояки, що декларують свою політичну позицію – потенційні вбивці, яких має бути ізольовано від суспільства. Таким чином фактично пригнічено фактор впливу комбатантів на політичне життя країни».
Спроба викрадення чи замах на хуліганство?
Геннадій Дубров не заперечує, що відвідував підприємство одіозного депутата Миколаївської обласної ради Сергія Чмиря. З метою проведення сміттєвої люстрації одного зі стовпів режиму Януковича на Миколаївщині. «Сміттєві люстрації проводилися не раз і не в одній області – як наслідок відсутності реального очищення суспільного простору від осіб, які конструювали диктатуру українофобів та сепаратистів. Народна сміттєва люстрація в суспільстві сприймається позитивно. І кому її здійснювати як не активним громадянам, добровольцям?», - розмірковує Геннадій Дубров.
Звинувачення у спробі викрадення (а не хуліганства) Чмиря побудовано винятково на свідченнях зацікавленої сторони – Сергія Чмиря та його підлеглих. «Умовно кажучи – не скажеш, що потрібно – вилетиш з роботи», – ставить під сумнів неупередженість слідства Геннадій Дубров.
Він розповідає про деталі справи. «Кіборга» визнали винним у спробі викрадення попри те, що об’єкт викрадення (чи сміттєвої люстрації) навіть не залишив свого робочого кабінету.
Чому Чмиреві спала на думку саме версія із викраденням (а не хуліганством, як кваліфікують інші сміттєві люстрації)? «На Миколаївщині давно горить конфлікт між двома магнатами Чмирем та Корнацьким. І ось зʼявилася нагода посунути на конкурента зі звинуваченням у замовній кримінальній дії. Оскільки слідство не знайшло замовника «викрадення» – план Чмиря провалився. Але мені від того не легше», – припускає учасник російсько-української війни.
Він знову звертає увагу на свідчення підлеглих Чмиря. Вони заявляють про застосування вогнепальної зброї та поліцейську форму у Бізона. Однак у справі вогнепальна зброя не фігурує, що кидає величезну тінь на правдивість свідчень. А наявність «поліцейської форми» просто у справі спростовується листом з управління НПУ.
Після затримання Геннадія Дуброва слідство може йому поставити усі запитання, що досі лишалися без відповіді. Натомість «Бізон» чує від миколаївських та київських слідчих: «Скільки тобі платили на Майдані?», «Як були організовані ваші сотні?», «Які незаконні накази отримував на Майдані від свого керівництва?», «Чи ти катував сєпарів на фронті?» і так далі.
Після серії «неупереджених» допитів Дуброва відправляють у так звану «прес-хату». У камері зі злочинцями, що працюють на користь слідства, «урки» намагаються вибити із «Бізона» свідчення проти нього та інших. Геннадій відмовляється. Однак фабрикування справи це не зупиняє.
Що маємо в результаті? Вирок суду із сумарним строком позбавлення волі на 6 років. Це перший вирок у справі 31 серпня. І він може стати аргументом, на який спиратимуться київські судді при винесенні вироку іншим 17 обвинуваченим у справі.
Для 24-річного Геннадія Дуброва 6 років вʼязниці означають неможливість брати участь у бойових діях. А ми знаємо, скільки сотень тисяч наших співвітчизників мріють «відкосити» не те щоби від участі в «АТО», а від далеко не фронтової строкової служби.
Хто ж такий «Бізон»?
На лаві підсудних – активіст «Соколу», син вчительки української мови з Миколаєва. З 15 років – активний учасник проукраїнських мітингів на Півдні України, один із тих, хто зупиняв проросійські марші «русскава блока» і КПУ. У райвідділках тоді опинялися винятково проукраїнські активісти й це не зупиняло молодь від спротиву. Але й тоді до вироків не доходило.
Коли запитую про те, яку літературу читає, показує томик Антуана де Сент Екзюпері, а серед улюблених авторів називає Еріха Марію Ремарка та Фрідріха Ніцше. «У вільний від судів час» проводить військово-патріотичні лекції у школах, інструктажі для молоді із орієнтування на місцевості. Після виходу із СІЗО – часто відвідує найгарячіші фронтові точки у якості волонтера.
«Волонтерство зараз, як і в 2014-му, необхідне, адже держава досі не в змозі забезпечити вояків усім необхідним. Моя волонтерська діяльність зараз пов’язана з тим, що війна ‒ це така собі нескінченна хвороба. Потрапляючи на передову, відчуваю себе комфортно. Коли їду звідти – скучаю за цим станом. Зараз я приїжджаю на фронт і розслабляюся, будучи поруч із людьми, яких я давно не бачив, з якими багато чого пережив. Повертатися не хочеться. Після закінчення судів сподіваюся повоювати», – говорить Дубров, один із тисяч вояків, що «ходить під криміналом».
Вийшовши із СІЗО після 10 місяців неволі, він отримує державну нагороду за захист ДАП. А за кілька місяців – 6 років тюрми. Геннадій сподівається на суспільний резонанс і здоровий глузд апеляційного суду. Боротьба кіборга за можливість повернутися на фронт, а не на нари – триває.
0 коментарі:
Дописати коментар