Вилітаю до Нью-Йорку. Здаю багаж, іду на митний контроль, бачу, Міхо проводжає дружину та сина з песиком до Амстердама. В них півгодини до вильоту, а черга хвилин на 40. Прошу у черги вибачення, провожу місіс Саакашвілі першою. Міхо на знак подяки маше ручкою). Ну все, думаю, карму виправлено). Пише http://litera.co.ua
Далі проходжу митний контроль, потім паспортний і тут дивлюсь, прикордонники зібралися до купи, дивляться на мій паспорт і перемовляються. Питаю, мовляв, у чому справа? Та, кажуть, таке діло, брата у вас часом не має? Ні, кажу, один я такий у батьків, одиноконький, самітненький). А вони не вгамовуються, ну такий, вашого зросту, 1974 року народження? Ні, повторюю, один я, нема братів. То можна ми з вами сфотографуймося, бо ніхто ж не повірить, адже, кілька днів тому, кажуть, тут теж був один Євген Рибчинський, кричав, що він депутат і всіх нас позвільняє, а ми дивимося, що ніби-то це не ви, та все одно страшно). А в вас є його дані? – питаю. Є, кажуть, копія паспорта, будь ласка. Сфотографував я цю копію і вирішив, що по поверненню неодмінно розберуся з тим Євгеном Рибчинським!) Щоб не видавав себе за цього Євгена Рибчинського)!
Йду на посадку, дивлюся усіх пасажирів з гейта назад вертають. Питаю, що сталося. Затримка на годину, відповідають. Ну добре, думаю, 10 годин летіти, хоч пішки туди-сюди походжу. Гуляю я так собі півгодини приблизно і дивлюся, чиясь знайома лисина попереду вигулюється. Придивляюся, опачки, а це Арсеній Петрович Яценюк власною персоною. І не в ЗОДі, і не у бізнес-лаунжі, а серед простих людей. Що ні на є, найпересічніших, таких, як я). Привіт, кажу, Петровичу. Привіт, Євгене, відповідає. Невже, кажу, в Іспанію, до гаранта на млинці з ікрою. Та ні, сміється, у Францію на чорні гори, на лижах долю свою випробовувати. Побажав я Арсенію Петровичу гарного відпочинку, поговорили ще трошки, і побіг далі у пошуках невідомого. Бо зустріти одним ранком президента, прем’єр-міністра і свого двійника трапляється не часто. А чесно кажучи, вперше. Проте з цією новою епохою Водолія не таке ще може трапитися. Реально. Наприклад, зустріти в якомусь кабінеті Трампа з Монікою Левінськи. Між іншим, ви знали, що Моніка Левінськи українського походження? Ні? Та то зовсім інша історія. Далі буде)…
Євген Рибчинський
0 коментарі:
Дописати коментар