Євген Будерацький
Трошки солі й болю…
Сьогодні в Південній Кореї відкрилась Олімпіада. Для кожного спортсмена нести прапор своєї країни на відкритті — справжня гордість.
Коли виходила наша збірна на чолі з незламною Оленою Підгрушною було справді дуже емоційно. Сообщает http://ukr-biz.net.ua/
Але…
Вона була не єдиною українкою, яка несла прапор. Ще двоє українців були удостоєні цієї честі. Щоправда, не своєю державою, а іншими — Алла Цупер несла прапор Білорусі, а Олексій Биченко — Ізраїлю.
Всі, напевно, могли б назвати їх не патріотами і так далі, але давайте подивимось правді в очі.
Алла Цупер з Рівного змінила громадянство ще 1998 року, після того як в Україні їй чітко сказали — фристайл тут нікому нафіг не потрібен. А Білорусі, виявляється, був потрібен, і в 33 роки вона принесла сусідам золото.
Биченко виїхав трохи за інших обставин, і ніколи не говорив поганих слів про Україну. Але в Ізраїлі він — зірка, а в нас і ковзанок для фігуристів адекватних майже нема.
І коли міністр спорту намагається розповісти, що «ми не зимова країна», в мене виникає тільки одне питання.
Ми погодою свою безпомічність і далі будемо виправдовувати? Чи нарешті визнаємо, що в цій країні просто просрали спорт, який розвивається не завдяки державі, а всупереч.
Ковзанки продали. «Сокіл» згноїли. Гори є — трас для професійних сноубордистів і гріських лижників нема. Трамплін у Ворохті заріс мохом.
Так, вболіваємо за біатлон. А всіх, хто не витримав і поїхав, просто назвемо «запроданцями».
Слава Україні!
Незважаючи ні на що і ні на кого, тримаємо кулаки за наших!
Трошки солі й болю…
Сьогодні в Південній Кореї відкрилась Олімпіада. Для кожного спортсмена нести прапор своєї країни на відкритті — справжня гордість.
Коли виходила наша збірна на чолі з незламною Оленою Підгрушною було справді дуже емоційно. Сообщает http://ukr-biz.net.ua/
Але…
Вона була не єдиною українкою, яка несла прапор. Ще двоє українців були удостоєні цієї честі. Щоправда, не своєю державою, а іншими — Алла Цупер несла прапор Білорусі, а Олексій Биченко — Ізраїлю.
Всі, напевно, могли б назвати їх не патріотами і так далі, але давайте подивимось правді в очі.
Алла Цупер з Рівного змінила громадянство ще 1998 року, після того як в Україні їй чітко сказали — фристайл тут нікому нафіг не потрібен. А Білорусі, виявляється, був потрібен, і в 33 роки вона принесла сусідам золото.
Биченко виїхав трохи за інших обставин, і ніколи не говорив поганих слів про Україну. Але в Ізраїлі він — зірка, а в нас і ковзанок для фігуристів адекватних майже нема.
І коли міністр спорту намагається розповісти, що «ми не зимова країна», в мене виникає тільки одне питання.
Ми погодою свою безпомічність і далі будемо виправдовувати? Чи нарешті визнаємо, що в цій країні просто просрали спорт, який розвивається не завдяки державі, а всупереч.
Ковзанки продали. «Сокіл» згноїли. Гори є — трас для професійних сноубордистів і гріських лижників нема. Трамплін у Ворохті заріс мохом.
Так, вболіваємо за біатлон. А всіх, хто не витримав і поїхав, просто назвемо «запроданцями».
Слава Україні!
Незважаючи ні на що і ні на кого, тримаємо кулаки за наших!
0 коментарі:
Дописати коментар