Парад економічних суверенітетів російських регіонів уже зараз становить реальну загрозу. А далі будуть вимоги політичної незалежності від Москви...
На цьому наголошує в тижневику «Країна» російський опозиційний політик Костянтин Боровой, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.
Він стверджує, що регіональні еліти незадоволені центром, бо він більше відбирає, ніж дає. І виживати у тяжкому економічному становищі великій державі значно складніше, ніж маленьким. Регіональні еліти стоять перед вибором – або продовжувати виявляти лояльність до центру, або намагатися вирішити проблеми з власними громадянами. Якщо раніше санкції, зокрема, США щодо Росії могли стосуватися різних галузей економіки, якихось спільних проектів, чи бути персональними, то тепер буде все й одразу. Російський ринок впаде дуже помітно. Звісно, не відреагує різким банкрутством. Паніки не буде. Інвесторам потрібно спокійно продати свої активи. Зміст санкцій відомий, і всі консалтингові компанії в курсі. Банківські групи оцінюють ефект від їх запровадження і вже позбуваються російських активів. Києву теж слід думати про реакцію на випередження, радить екс-депутат. Продовжувати спільні економічні проекти з Росією – небезпечно для України.
Доказів присутності військ Росії на українському Донбасі, так само як і конкретних їхніх злочинів та злочинів підконтрольних їм бойовикам за майже п'ять років війни накопичилося чимало, стверджує газета «День». А найкращими доказами, разом із фотографіями, свідченнями очевидців та заарештованими десантниками», які «заблукали», є власноруч складені російськими офіційними органами документи. Такі матеріали зовсім не обов’язково здобуваються за допомогою хакерських атак, як, припустімо, горезвісні «плани Суркова». Інколи російські чиновники самі викладають документи в соцмережі, або військовослужбовці діляться зі знайомими текстами власних скарг чи наказів. Багато цікавого можна взяти із судових рішень та експертиз. Конкретніше йдеться в публікації «Російська агресія в документах».
Україні необхідно подолати дезінтеграцію, яка посилилась через російську агресію. А також перемогти внутрішні протиріччя міжетнічного характеру, політично консолідувати суспільство. Це – одне з головних завдань для майбутнього президента та нової Верховної Ради, переконує дописувач тижневика «Країна» філософ Євген Бистрицький. Він вважає, що у світі й Україні також стають популярнішими радикальні націоналісти. Їхні гасла за рівнем популізму наближаються до лівих радикалів. Вони з обох боків атакують нинішній стан речей. Це звужує золоту середину, готову йти на компроміс. Досягти його буде набагато важче. Експерт вважає, що поступово зміцнюються сили, які виступають за те, щоб Європа заплющила очі на агресію Кремля. Але за будь-якої ситуації Європарламент підтримає ідею міжнародної адміністрації ООН на окупованих територіях Донбасу, зазначає Бистрицький. Він нагадує, що в Україні також цього року відбудуться вибори. Вони призупиняють розвиток. Змінюється влада – новий президент вводить в курс свою команду чи старий оновлює її, парламент формує новий уряд. Це певним чином паралізує державну машину. Експерт вважає, що президентом в Україні має стати політик, який проведе деолігархізацію, відокремить бізнес від політики. Він не повинен знищити олігархів як клас, а має зробити це еволюційним методом, наприклад – через закон про амністію капіталів. Стаття називається «Позитивні зміни незворотні. Але вибори можуть уповільнити їх».
0 коментарі:
Дописати коментар