Той, що спu*дuв 150 мільйонів на паливі для армії, тепер розказує, що в смертях бійців на рівненському полігоні винні БІЙЦІ, а не бракований молот

Таїса Гайда

Той, що спu3дuв 150 мільйонів на паливі для армії, тепер розказує, що в смертях бійців на рівненському полігоні винний не бракований молот а бійці. Сообщаетhttps://bbcccnn.co/

Сьогодні провели низку обшуків. Затримали двох осіб — заступника міністра оборони й директора департаменту державних закупівель і постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони, — говорить керівник прес-служби Національного антикорупційного бюро Світлана Оліфіра 11 жовтня.



Ідеться про генерал-лейтенанта Ігоря Павловського і полковника Володимира Гулєвича. Їм оголосили підозру за привласнення, розтрату державного майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Відповідна стаття передбачає від 8 до 12 років ув’язнення.


Як запобіжний захід обвинувачення просить для Павловського арешт на два місяці з альтернативою внесення 75 млн грн застави. Гулєвичу — арешт із можливістю внести 8 млн грн застави.



— Виділили мільярд гривень на закупівлю 70 тисяч тонн палива на потреби Мін­оборони. У квітні провели тендер, уклали договір. Через місяць фірма, що зобов’язувалася поставити за мільярд 70 тисяч тонн палива, звернулася з пропозицією про перегляд цих угод, — каже 32-річний Назар Холодницький, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. — Нібито відбулися коливання цін на ринку. Ці коливання мотивували інформаційною довідкою Торгової палати однієї з областей. Через місяць на підставі цього підписали додаткові угоди. За ту ж суму кількість палива зменшили на 8,5 тисячі тонн. Це коштує 149,34 мільйона гривень.


Паливо постачала компанія “Трейд Коммодіті”. За останні півтора року вона виграла тендерів на постачання дизпалива в різні державні структури на 7 млрд грн.


“За компанією “Трейд Коммодіті” стоїть Андрій Адамовський. Він — партнер Олександра Грановського, близького друга президента Ігоря Кононенка, — пише народний депутат 36-річний Мустафа Найєм у “Фейсбуку”.


— Ігор Павловський — одногрупник чинного міністра оборони Степана Полторака. Вони разом 1997-го закінчили Військову академію Збройних сил. Володимир Гулєвич був заступником Павловського, коли той працював начальником служби тилу ЗСУ”.


— Знаю генерала Павловського. Пам’ятаю його роль в обороні Маріуполя 2014-го, в подіях під Дебальцевим, — каже народний депутат 38-річний Антон Геращенко.


— Це сміливий бойовий генерал, який був на передньому краю і тільки торік пішов на паперову роботу.


— У країні утворилася інфраструктура війни. Люди на ній заробляють політичні та фінансові дивіденди. Те, про що говорять зараз, — лише верхівка айсберга, — каже політолог 52-річний Андрій Золотарьов.


— Система залишається такою, як була в часи Леоніда Кучми. Зміна її залежить від першої особи — президента Порошенка. Має бути політична воля і послідовна позиція глави держави. Троє його друзів мають сісти у в’язницю. Але президенту потрібні надійні люди кругом — у Міноборони й Генштабі в тому числі. Віктора Муженка (керівник Генерального штабу. — ГПУ) можна було змінити 2014 року — після Іловайська. Чи пізніше — після Дебальцевого. І після вибухів під Калинівкою — можна було. Але Петро Олексійович не робить цього. Бачить у Муженкові віддану людину. Цінує це вище, ніж професійні й особисті риси.


Якщо десь чиновник украде півмільйона — це корупція низової ланки. А 150 мільйонів — це топ-корупція. Тут не можна вкрасти і не “відстібнути” нагору. Якщо не поділиться — швидко опиниться в “санаторії діда Лук’яна” (Лук’янівський СІЗО. — ГПУ). Ця справа може вивести на дуже впливових людей. Адже тут не обійшлося без політичного прикриття.