Життя цікава штука і не завжди приємна. Зараз йде новий етап проекту і я багато думаю і ще більше переосмислюю. Повідомляє https://prefiksblog.co.ua/
Я їхав з роботи і обдумував велику купу гамна, яка виникла пару днів тому. Думав про те, що я можу зробити, щоб виправити ситуацію і не допустити подібного в майбутньому і за пару зупинок від дому побачив у дороги хлопчину. Джинси грязні, легка куртка, капюшон. Було не зрозуміло скільки років і що до чого, але я одразу подумав що це напевно безхатченко. Він просто стояв на узбіччі і ногою колупав лід. Я уповільнився і подивився на нього – обличчя не побачив. Зупинятися вже не міг, тому вирішив зроьити коло і якщо він буде там стояти то дати трохи грошей на їжу. Роблю коло, наближаюся до місця і бачу, що він стоїть там же і робить те саме. Це реально странно, але це кінець Трої і я бачив більш странні речі. Зупиняюся біля нього, відкриваю вікно, даю гроші ( там вистачить на нормальну смачну вечерю і сніданок ) і кажу «Держи дядька.
Купи похавать что-то» на що він піднімає голову і каже «все нормально. Мне не надо. Я не бомж» і продовжує робити те що робив – колупати ногою мерзлу брилу льоду на узбіччі дороги. Я придивляюся і впізнаю свого знайомого дитинства. Не буду казати як його звати, назвемо його «Ваня». Кажу – «Ваня ти?» Він відповідає «Да Льоня. Привет. Ты домой? Подкинь до дома» кажу «прыгай» . Ми живемо поруч. Я дивлюсь на нього і ледве впізнаю. Обличчя червоне, очі ховає, Короче видно що він змінився. Розмова заходить про роботу і чувак який нагадує бомжа починає розповідати про специфіку своєї роботи і я бачу що він реально спеціаліст. Тобто не десь щось, а він шарить свою спеціальність яка повязана із хімією. Ми прощаємося. Він каже «Спасиьо» а я «Береги себя»
Наркота хаває людей цілком і повністю. Я щиро бажаю йому змін в житті але розумію, що це майже анріал. Він дуже Доьрий і ввічливий, реально розумний і я впевнений, що все у нього в житті було б інакше, якби не …..
Leonid Ostaltsev
0 коментарі:
Дописати коментар