“Під вечір, на квартиру, приїхав Сашко. Стомлений, чорний від копоті, довгий час без сну і з характерним запахом диму з “Майдану” ) Сообщает https://litera1.co.ua/
Постійно перепрошуючи, тримаючи бронік в руках, він намагався примостити свої речі десь в куточку аби не допусти Господи принести дисгармонію і бруд в помешкання господарів. Ото вже рівненська інтелегенція ))
Дружина забрала весь його одяг попрати і дала чистий, заставила поїсти і це все супроводжувалося: ” Та може не треба…. та я тут з краєчку…”…
“Інтєлєгент” блін ))
Сиділи на кухні – думу думали! Говорили…
– може пару днів перечекаєш?
– та не можу, хлопцям пообіцяв що буду. По Майдану багато хто ходить, покупляють собі нові броніки, форму – понти, а як починається бій, нас залишається не так вже й багато.
Зранку подзвонив сотник. Сашка швидко зібрався.
– Все давай, честь. Речі на завтра вже висохнуть.
– Добре, дякую. Я маякну. Честь
Наступного дня, десь о дванадцятій годині, зателефонував наш друг Петро.
– Сашку вбили… ”
20.02.2014
Дякую друже, що дав мені остаточно зрозуміти: ” Я свою Україну ніколи не залишу, так як і ти… “
0 коментарі:
Дописати коментар