Сашко повертався додому.. Не помітив, як стемніло. Нога почала нити. Раптом: - Дядьку, а ви з війни йдете?!

РЯТІВНИК….

“Сашко повертався додому…
Цілих десять днів в рідній хаті: мамин борщ, скрип криниці, сільський гомін, рідні люди… Повідомляє http://www.efirnovyn.pp.ua/







Після обіду, дістався районного центру. Касир розвела руками:



– Ні, сину, до Дмитрівки вже не буде автобуса. Хіба, пізно ввечері на Варшаву, через твоє село їде. Попросиш, може підкинуть…


Чекати цілих вісім годин! А тут всього чотирнадцять кілометрів!


Сашко довго не думав, купив пляшку води і пішов. Вже минаючи містечко, згадав слова лікаря, не давати навантажень на поранену ногу. Посміхнувся! Це ж до мами йду!


Дорога простягнулась поліськими лісами. Повз хлопця пролітали дорогі іномарки ( недалеко кордон), сам не наважувався зупинити, а водії на бійця не звертали уваги.


Не помітив, як стемніло. Нога почала нити. Залишалось, якихось сім кілометрів…Раптом:


– Дядьку, а ви з війни йдете?!


Сашко озирнувся. За ним стояв хлопчина, років вісьми, який невідомо де взявся серед лісу, вночі.


– Я молоко возив тітці в сусіднє село. Здалеку побачив, що ви шкутельгаєте.


Тільки тепер, Сашко помітив старенький велосипед, в руках хлопця.


– З війни! Ось, нога розболілась. До Дмитрівки йду, там мама


ОЦЕНИТЕMgid


Жир с живота может уйти за 7 дней. Достаточно натощак 1 капсулы


Парень из города Ivanikovka сорвал джекпот благодаря этой хитрости
– Беріть мій ровер, так скоріше буде!


Не встиг Сашко щось сказати, як хлопчина гайнув в темінь.


– Малий, зачекай, ніч на дворі!


Вже з лісу почув:


– Я не боюсь! Тут недалеко!.


Старенький велосипед добряче виручив Сашка. Година і він вдома…


Вранці, прокинувся в рідній хаті, згадав, що й не спитав як звати малого…


Велосипед стояв біля плота: фарба стерта, колеса погнуті. Сашко усміхнувся.


Після обіду, поїхав з сусідом до райцентру і купив новенького велосипеда, про якого сам мріяв в дитинстві…
За лісом, невелике село. Вулицею йшла бабуся. Розпитав про хлопчину з білим чубом. Та подумала:


– То Юрка вчительки. Він ровером всіх курей розганяє.Он.хата!


На подвір*ї зустрів свого рятівника.


– За допомогу бійцю ЗСУ нагороджую тебе новим велосипедом. Це тобі, козаче, від нашої бригади! – посміхаючись випалив Сашко.


Малий дивився на подарунок, як на диво!


Вже біля воріт, перепинивши Сашка, тремтячи від хвилюваня голосом говорив:


– Дякую! Ви живими поверніться! Всі! Це мама так вчить, що солдатам потрібно допомагати! “


Соломія Українець.