Сотні тисяч українців Америки збирають мільйони доларів на допомогу своїй далекій Батьківщині. Серед пріоритетів – освітні проекти в Україні та лобіювання інтересів країни в США.
Дистанційна підтримка
Люба Шипович поїхала з України до США в 2008-му, зневірившись у майбутньому своєї країни. Останньою краплею для неї стало прем’єрство Віктора Януковича. Спектр країн “куди бігти” був широкий – від Канади до Нової Зеландії. Долю Шипович вирішив випадок: після кількох спроб вона виграла американську грін-карту. “Так я і переїхала в Нью-Йорк разом з усім своїм розчаруванням та образою на Україну”, – розповідає вона.
Випускниця київської Могилянки та IT-спеціаліст з бездоганною англійською, у Нью-Йорку Шипович швидко знайшла хорошу роботу. Зараз вона – технічний керівник освітньої компанії Flocabulary. Нове життя налагодилося, і екс-киянка вже була готова повністю інтегруватися в американське життя, забувши про свою далеку батьківщину, але почався Євромайдан. Шипович дистанційно стала його учасником. “Перше, що зробила, – це перерахувала гроші сестрі на генератори, щоб люди на Майдані могли зарядити мобільні телефони і зігріти собі чаю”, – згадує Шипович.
Збір коштів, організація акцій на підтримку Євромайдану в Нью-Йорку, Вашингтоні та Філадельфії, співпраця і допомога волонтерам в Україні – все це було основою для створення нової організації Razom, де Шипович стала віце-президентом. Саме Razom поклала початок масштабному волонтерському руху на підтримку повсталої України в США, який об’єднав відразу кілька хвиль міграції. За чотири роки діяльності учасникам Razom вдалося зібрати для однодумців на батьківщині понад півмільйона доларів. Аналогічний рух Nova Ukraine із Західного узбережжя США зібрав на ті ж цілі близько $300 тис. пожертвувань. І це тільки дві з багатьох десятків українських організацій, які функціонують сьогодні в Америці, прагнучи підтримати морально і матеріально далеку, але рідну країну. Загалом, згідно з даними Бюро перепису населення США за 2016 рік, кількість українців в Сполучених Штатах перевищує 1 млн осіб.
Сторожові пси для Лаврова
Марія Сорока – засновниця та президент Razom. Уже кілька років вона разом з чоловіком, американським нейрохірургом Люком Томичем, їздить до України з тим, щоб навчати там українських фахівців. Зазвичай пара приїжджає на два тижні, протягом яких безкоштовно проводить консультації, а потім – найскладніші операції. У пріоритеті пацієнти, які не можуть заплатити або потребують термінового хірургічного втручання. Сорока і Томич, а також ще чотири американських нейрохірурга здійснили вже сім таких поїздок, прокотившись по всій Україні, від Харкова до Луцька. В сумі вони провели близько 500 консультацій та понад 60 серйозних нейрохірургічних операцій.
Гроші на проект збирають у Razom. Останній масовий збір був в листопаді 2017-го під час приватного концерту Святослава Вакарчука в Нью-Йорку. Тоді за вечір вдалося зібрати близько $40 тис. “У 2017-му Дональд Трамп на піку своєї популярності хотів зняти санкції проти Росії, – згадує Олесь Кузьма, американець у першому поколінні. – І що сталося? Українська діаспора, вся – і нова, і стара – об’єдналася, щоб цього не допустити. [Сергій] Лавров [голова російського МЗС] ще сказав, що ми кидаємося на Росію, як сторожові пси”.
Кузьма з початку 1990-х 15 років працював в одному з американських благодійних фондів, який поставляв в Україну медичне обладнання як гуманітарну допомогу. Розповідаючи про те, як Революція гідності об’єднала американських українців, серед головних їхніх досягнень Кузьма називає голосування в Конгресі за санкції проти Росії після анексії Криму. Тоді багато учасників українського руху в Америці писали і зустрічалися з конгресменами – і демократами, і республіканцями, пояснюючи суть того, що відбувається в Україні.Діаспора вже готова включатися в проукраїнську адвокаційну роботу і з новим Конгресом, говорить він. “Зараз є 40 нових конгресменів-демократів і нові сенатори, з ними потрібно починати роботу, як тільки почнеться сезон”, – упевнений американський українець.
Просвіщати й навчати
Уродженець Харкова Микола Білогірський з 2006-го живе в Сан-Франциско і займається кібербезпекою. Затребуваний професіонал, він досліджує комп’ютерні віруси та представляє результати своєї роботи на різних конференціях. Також Білогірський – засновник і голова ради директорів організації Nova Ukraine. “Крім своєї звичайної роботи, 10-12 годин на тиждень приділяю Україні. Мені це потрібно”, – зізнається він. Його організація сфокусувалася на просвітницькій роботі про Україну в США та освіті для молодих українців.
Тепер за рік Nova Ukraine проводить до 15 заходів, включаючи лекції та дискусії із залученням таких солідних майданчиків, як університети Берклі і Стенфорд. В гостях у Nova Ukraine побували музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук, народний депутат Мустафа Найєм, письменники Сергій Жадан та Юрій Андрухович.
Спільно з Razom Nova Ukraine допомагає кільком десяткам освітніх проектів в Україні. Наприклад, фінансує найбільшу українську платформу для онлайн-навчання Прометеус, зокрема проект, спрямований на підвищення професійного рівня вчителів в Україні. Сприяє гідній освіти в Україні і Кузьма. Уже дев’ять років він збирає пожертви для Українського католицького університету (УКУ) у Львові, одного з найбільш сучасних вузів України. В цілому щороку УКУ отримує з США від $3 млн до $6 млн, це третя частина бюджету вузу. Та й Український науковий інститут Гарварда, найбільший науковий центр україністики в Америці, існує на пожертви української громади. Він складається з трьох кафедр: історії, філології та літератури, і крім досліджень і навчання займається великою видавничої програмою. “Нам було важливо вийти за межі Гарварда і Штатів, – говорить історик Сергій Плохій, директор інституту. – Ми цього досягли за допомогою онлайн-семінарів”.
Завдяки діяльності інституту, який Плохій очолив якраз у 2013 році, у кризові майданні і постмайданні часи, тема України почала частіше з’являтися в американських ЗМІ і стала більш зрозумілою тамтешнім політикам. Також він називає допомогу батьківщині традицією української діаспори. “Післявоєнна імміграція була дуже політизованою, – розповідає Плохій, історик зі світовим ім’ям. – У неї була ідея – підтримка розвитку науки, культури і безпосередньо України. Вона жила з цим посилом останні 20-25 років. Події Євромайдану активізували цей процес”.
За матеріалами Новое время
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності “активного гіперпосилання” на startko.co.ua, а також на сам матеріал! Джерело
0 коментарі:
Дописати коментар